Паглядзела Sunshine Cleaning - фільм пра дзьвюх сясьцёр, якія зарабляюць прыборкай памяшканьняў, дзе памерлі людзі. (Дэталі самі можаце ўявіць. Мазгі па сьценках -  гэта, бадай, самае мілае з чым яны сутыкаюцца). Увесь фільм не магла пазбавіцца ад думкі што сюжэт для кнігі Паланіка прападае. Якім чынам у Галівудзе з такой гісторыі змаглі стварыць чарговую суперсентыментальную фігню - таямніца. Цяпер Чаку Паланіку неяк няёмка будзе пісаць кнігу, дзе фігураваў бы такі бізнэс. Хаця для контркультурнага пісьменьніка, на чыім афіцыйным сайце прадаюцца фірмовыя цішоткі, не павінна быць нічога немагчымага.

Паглядзеў "Аватар" у 3D. Ужо даўна ідзе, а ўсё яшчэ аншляг. Відаць, паб'е "Тытанік" па касавых зборах. І варта. Насамрэч, адзін зь лепшых фільмаў, якія мне даводзілася бачыць. Вельмі класны, пазытыўны мэсыдж, афігенная графіка, спэцэфэкты, карацей сапраўднае кінамайстэрства. Вмэморыз.

кажется, это идеальная схема для похвальной смертельной жизни:

"- а если мы облажаемся? - спрашивает кто-то.
- если и облажаемся, это не важно, потому что мы, в общем-то, и сейчас полная лажа".

Hendes Majestæts Dronningens nytårstale 2009:
"...I år kunne Grønland fejre indførelsen af den nye selvstyreordning. Det var en stor oplevelse for Prinsgemalen og mig og for Kronprinsparret at være til stede på nationaldagen den 21. juni. Vi fik et stærkt indtryk af den glæde og stolthed, der præger det grønlandske folk, og den vilje til at tage fat på fremtidens opgaver, som kom så stærkt til udtryk i disse dage. Vi vil gerne takke for den varme modtagelse vi fik og ønske alt godt fremover for Grønland og det grønlandske folk. Jeg sender dem alle mine varmeste nytårsønsker."
"У гэты год,Грэнляндыя можа сьвяткаваць уводзіны новага мэханізму аўтаноміі. Гэта было для мяне вялікім досьведам прысутнічаць разам зь вялікім князем і ягонай супругай на Нацыянальным Дне Незалежнасьці 21 чэрвеня. Мы былі ўражаны і ўсьцешаны радасьцю і гонарам грэнляндзскіх людзей,і  іх гатоўнасьцю да рашэньня будучых задач,якія былі акрэсьлены цягам гэтага года.Мы хацелі б падзякаваць Вам за цёплы прыём,і мы жадаем усяго самае найлепшае будучыні для Грэнляндыі і грэнляндцаў. З Новым годам!"
politiken,dk

Нагадаю,што 25 лістапада 2008 года на рэферэндуме па пытаньнях наданьню Грэнляндыі больш шырокіх правоў на аўтаномію, 75,54 % жыхароў выспы,якія прынялі ўдзел у галасаваньні "за" пашырэньне правоў на аўтаномію выказаліся 21 355 чалавек (75,54 %), "супраць" 6 663 (23,57 %)-гэта складае 39 тыс. жыхароў,якія маюць права галасаваць. Рэферэндум адбыўся па рэкамендацыі сумеснай Дацка-грэнляндсзкай камісіі, створанай у 2004 годзе.
Пашырэньне аўтаноміі дазволіць уладам Грэнляндыі самастойна распараджацца прыроднымі рэсурсамі і напроста падпарадкуе ім судовую сістэму і органы правапарадку, а таксама пашырыць іх уплыў на вонкавую палітыку Даніі. Да пашырэньня аўтаноміі, мясцовыя ўлады напроста кіравалі толькі сістэмамі аховы здароўя, школьнай адукацыяй.

Наші й ненаші

Книжковий дебют сорокарічного автора – радше виняткова подія для українського літературного процесу, аніж буденна. Юрій Камаєв (приятелі кличуть його Камю) не мав жодного стосунку до філології, отримав освіту математика, зараз працює у сфері інформаційних технологій. У творчому середовищі опинився завдяки порталу «Гоголівська академія», де запропонував свої тексти на розсуд інтернет-користувачів. Згодом Камаєв почав друкувати оповідання у часописах, а після виходу збірки оповідань «Мед з дікалоном» отримав найвищу оцінку творчості від Оксани Забужко, яка захоплено побажала авторові багатотисячних накладів. Погодьтеся, така рекомендація у певному смислі вагоміша, ніж реклама книжки від Опри Вінфрі.

Забужко мала рацію: в Україні з’явився зрілий автор з неабияким талантом оповідача. Він уміє працювати з архівними джерелами, непомітно розкидаючи по тексту характерні деталі епохи. Він знає, яким закріплювачем користувалися фотографи під час війни, про німецькі літаки Ju-87 і про те, що означає відзнака крапового кольору на мундирі. Він створює динамічні сюжети й охоче бавиться анекдотичними історіями, легко стилізує мовлення героїв і створює розгалужене полотно історії, де епізодичні персонажі раптом опиняються у вирі подій нової розповіді.

Камаєв пише про буремні роки в історії України – від пореволюційного часу, махновщини, петлюрівщини і Холодного Яру аж до закінчення Другої світової війни та її відлуння у наш час (оповідання «Останній бойовик»), а наприкінці книжки переконує, що і сучасний кіберпростір сповнений смертельної небезпеки та ідеологічної боротьби («Trinity»).
У цій книжці ви почуєте голоси військового лікаря, сільського поліцая-стукача, хлопчика, який став свідком полювання на бандерівців; прочитаєте оповідання «Віденський вальс» у стилі «Сімнадцяти миттєвостей весни» зі зворушливою любовною історією завербованої перекладачки й австрійського офіцера.

Забужко у розмові про Камаєва зазначила, що інколи письменникам доводиться випереджувати істориків і шкільні підручники. Справді, «Мед з дікалоном» - це такий собі авторський рецепт відновлення історичної справедливості.
Навіть посилаючись на реальні документи і факти, письменник апелює до міфів та стереотипів. Усі більшовики, червоноармійці, комуністи, росіяни – дрімучі алкоголіки з балалайкою, убивці, невігласи й ідіоти. Натомість махновці, бойовики ОУН, незалежні селяни – самовіддані захисники малої батьківщини, джерело мудрості і народного гумору, вони йдуть на смерть, співаючи «Ще не вмерла Україна». Камаєв часто використовує дискурс «фофудді», коли герой нібито серйозно розповідає про «малороссийское наречие» чи про коньяк як культурний напій столиці. Письменник також звертається до транслітерації російської мови для комічного ефекту, жартує про Табачника з борідкою, який грає на гармоніці «Эх, дубинушка». «Мед з дікалоном» - це справді амброзія для багатьох українців, які відчувають потребу підкріплювати свою національну ідентичність подібним чином.

Сучасний міфотворець Львова Юрій Винничук любить переказувати історію про дружин російських офіцерів, ніби московські жінки ходили у спідній білизні львів’янок до театру. «Львів'яни отримували велике задоволення з некультурності совєтів, ділячись жартами за кожної нагоди. Раптом кожен, навіть бідний пролетар, став почувати себе культуртреґером порівняно з цими дикунами-азіятами», - пише Винничук.

Напевно, щось схоже відчуватимуть читачі Камаєва. Але наступного разу дуже хочеться більш складних комбінацій гри. Нехай навіть книжка буде ідеологічно суперечливою, і нехай автор дозволить мені поспівчувати хоча б одному бородатому москалеві з балалайкою.

Написано для січневого журналу "ШО", не пропустіть зустріч 15-го січня.

Чытво

Кепскай літаратуры прысьвячаецца
( Першыя тры разьдзелы )

Good stuff.

The funny thing, however, is that the green-minded state of California is a severe violator even of the current ground-level ozone standard, set by the Bush administration in March 2008. With new standard in place, it will take a lot of time and effort for California to comply. It is not surprising California and other parts of America with high pollution, i.e., the Chicago and Houston areas, would have more time than other areas to come into compliance.

8 студзеня 1954 у Беларусі былі ліквідаваныя вобласьці: Бабруйская, Баранавіцкая, Палеская з цэнтрам у Мазыры, Пінская і Полацкая. Па мойму, дарма..

Альбом: всякое

Света и тепла вам всем!

кстати да, "2007 год был хорош!"

С Рождеством тех, кто празднует!
Праздники продолжаются... Ух! И не все гости еще побывали... Если намечается еще одно чаепитие, а сладостей не осталось - рекомендую быстрый кекс. Его не надо выдерживать, но у него прекрасный мандариновый аромат, а посыпка из сахарной пудры напоминает о метели за окном. Гости останутся довольны.
Главная изюминка - карамелизованные мандарины, много сухофруктов и апельсиновый ликер. Все вместе создает отличное рождественское и новогоднее настроение. Чтобы мандаринны выдержали поджаривание на сковороде и не дали сок - подсушите дольки часок при комнатной температуре, и все получится как надо.

( Никогда не поздно... )

Может, кто просветит: где можно бесплатно сделать свою страничку в сети, хотел перед началом следующего семестра ссылки для студентов разместить и информационные материалы?

Вярнуўся ў Літву пасьля сьвятаў. Вярнуўся ў Літву, якая паводле часопіса International Living апярэдзіла па якасьці жыцьця такія краіны, як Швэцыя, Ірляндыя, Вялікая Брытанія. Можна, канешне, парадавацца за Літву. Вось толькі вартасьць гэтага рэйтынгу вельмі сумніўная. Каб якасьць жыцьця была тут высокай, літоўцы так масава не імігравалі б у тыя краіны, дзе жыць, калі верыць рэйтынгу, павінна было б быць горш, чым у Літве.

All kinds of jewelry - earrings, rings, pendants and some bracelets and necklaces as well.
Под катом маленькие кликабельные картинки того, что сейчас лежит у меня на продажу - заходите!;)
( Click here to see what I have now for sale )

хаха, па матывах гэтага і яшчэ вон там: на адвароце ўсякай правай пятлі ёсць левая. і можна вязаць кофту толькі правымі, можна толькі левымі, але (вучыць нас спадар бабкоў!) харошыя кофты вяжуць усімі петлямі. ёхоў, можна яшчэ: толькі разам правыя і левыя робяць гумку на манжэтах! вязанне точна супакойвае, але не мяне.

У адным валадарсве, пэўным гаспадарстве жыў-быў вясёлы, фіялетавы бабёр. Аднойчы пайшоў ён гойдацца на гушкалцы. Гойдаўся – гойдаўся, і раптам гушкалка паламалася. Зваліўся бабёр на зямлю і горка заплакаў. З гора пачаў ён тут яму капаць. Раптам бачыць, нешта ў яме кратаецца. Уважліва прыгледзеўся, а гэта лічынка хрушча. “Ну,” – падумаў бабёр: “- Жанюся!!! А раптам гэта зачараваная прынцэса?!“ Ажаніўся фіялетавы бабёр на прынцэсе, і хаця выявілася што гэта ніякая не прынцэса,  то часам яны былі шчасьлівыя.

Барысаў Аляксей

(11 гадоў), 5 “А“ клас,

Гімназія N5.
Пераклаў Віталь Воранаў

Апошнім часам чытаў шмат разумных тэкстаў, але нішто так ня ўразіла як гэтая казка. І хаця аднойчы я ўжо раскрываў бабровую тэму, то перад аўтарам "Фіялетавага Бабра" здымаю капялюш. А вось арыгінал, падкінуты пэўнай чароўнай асобай.